Дерибан землі по-Пикуловичівськи

Цього року минув рік, коли у нашій державі відбулась “Революція Гідності”, під час якої українці на Майдані виборювали у влади своє законне право бути   людиною, мати відповідні права та знати, що влада їх захищає. Під час подій на Майдані, проти свавілля влади за усіх нас віддали своє життя сто кращих синів України.

У лютому та в травні цього року минув рік з того часу, коли Росія здійснила акт агресії проти України, анексувавши Крим та розпочавши бойові дії на сході нашої країни, під час яких вже загинули тисячі воїнів України.

Невже ці страшні втрати даремні? Чи могли ті, хто віддав найдорожче – своє життя, сподіватись, що навіть після цього у нашій країні нічого не зміниться? Чи справді нічого не змінилось?

Напевно, таки щось змінилось і продовжує змінюватись, адже в Україні розпочато та помалу просувається складний процес реформ. За цей час проти винних у зловживаннях владою народних депутатів, суддів, прокурорів, міліціонерів відкрито кримінальні справи. Але найголовніше те, що люди у нашій державі змінились – вони більше не хочуть і не будуть терпіти беззаконня проти себе з боку чиновницького апарату будь-якого рівня.

На жаль, схоже, що ці події нічого не навчили окремих депутатів Пикуловичівської сільської ради. Бо, як ще можна пояснити дещо приховану, проте раптову спробу окремих депутатів та мешканців села позбавити всю нашу громаду землі, прикриваючись для цього нібито добрими справами.

Земельна ділянка біля Пикуловичівської сільської ради

Так, на попередню сесію, що відбулась 9 червня цього року, дружина депутата сільської ради Василя Максим′яка, пані Оксана, подала заяву про виділення їй безоплатно для ведення особистого селянського господарства (?) земельної ділянки, яка розташована одразу за нашою сільською радою. Хто проживає у Пикуловичах, той знає про яку саме земельну ділянку йдеться. Цікаво, що вся земельна комісія сільської ради, головою якої є депутат Володимир Лозинський, погодила Оксані Максим′як таку безоплатну передачу землі. Пані Оксана та пан Василь Максим′яки, необхідність безоплатної передачі їм земельної ділянки мотивували тим, що вони упорядкують дану територію, збудувавши на ній щось схоже на розважальний заклад, в якому мешканці нашого села зможуть влаштовувати весілля, та встановлять дитячий майданчик.

Дуже цікаво виходить – дайте нам безоплатно землю, а ми збудуємо там ще один бар і встановимо біля нього дитячий майданчик. А хіба не можна так, – щоб земля залишилась у власності громади села, а ми, дбаючи про підростаюче покоління с. Пикуловичі та зважаючи на те, що більшість мешканців села вже є нашими клієнтами у двох магазинах, які знаходяться в селі Пикуловичі, у знак подяки, з благодійної метою, встановимо для них дитячий майданчик за власний кошт. При цьому, не забираючи земельну ділянку у всього села? Напевно, що не можна!

Однак, цей хитрий задум окремим депутатам не вдався, оскільки депутатом Романом Барабашем, щоб вберегти земельну ділянку від таких зазіхань, також подано заяву про виділення земельної ділянки на тому самому місці, яку окремі депутати вперто не хотіли включати до порядку денного сесії.

Крім цього, на виділення цієї земельної ділянки ще у 2012 чи 2013 році аналогічну заяву подавала депутат Марія Світлик. Тож вийшло, що на цю земельну ділянку вже претендувало троє осіб.

Як наслідок, і чого варто було очікувати, за результатами голосування ця земельна ділянка не дісталась нікому і таки залишилась у власності всієї громади нашого села.

За результатами розгляду вказаних заяв найбільшу підтримку депутатів (7-м голосів) отримала заява дружини депутата Василя Максим′яка – пані Оксана. “За” безоплатне виділення їй земельної ділянки проголосували депутати: Василь Максим′як, Мирослава Калиновська, Володимир Лозинський, Роман Бурка, Ярослав Марцінків, Тарас Шевчик та, скоріш за все, Ігор Ходор (а можливо, що і секретар сільської ради – Ігор Тарас, оскільки, крім усіх інших депутатів, на відео, на жаль, чітко не видно, хто саме з них обох проголосував “за”).

Тож, будемо сподіватись, що ця земельна ділянка і надалі залишиться власністю громади села, де згодом сільська рада за рахунок сільського бюджету, тобто коштів всієї громади, зможе розмістити на ній чи то волейбольний, чи то дитячий майданчики. І таким чином, і землю збереже, і дитячий майданчик встановить.

Земельна ділянка біля колишніх ферм у с. Пикуловичі

Крім цього, на попередній сесії подібна ситуація склалась з іншою земельною ділянкою, яка знаходиться в селі Пикуловичі, біля колишніх ферм.

Так, мешканцем нашого села Ігорем Тарасевичем, 4 червня цього року, подано вже у друге заяву, у якій він просить безоплатно виділити йому 2-ва гектари землі для ведення особистого селянського господарства, на землях пасовищ.

Цікаво, що як і в попередньому випадку, наша земельна комісія повністю погодила безоплатну передачу цієї земельної ділянки Ігорю Тарасевичу. Пан Ігор говорить, що цю земельну ділянку він планує осушити, шляхом влаштування там ставка.

Однак хочу зазначити, що згодом, при певних юридичних діях, цільове призначення цієї земельної ділянки можна легко змінити на, наприклад, для обслуговування і будівництва житлового будинку. Після цього, наприклад, розділити її на 20 рівних частин та продати за американську валюту і заробити на такій оборудці немалі кошти. А що в результаті цього отримає наша громада? Правильно – нічого! Привабливо виходить чи не так?

Такі схеми дерибану землі у нашій державі використовуються давно, ні для кого це не є секретом. Але це не означає, що такі схеми можна проводити у Пикуловичах, бо, сподіваємось, що громада села такого не допустить.

Тому, щоб такого не сталось, депутатом Романом Барабашем, теж вдруге, подану аналогічну заяву на виділення земельної ділянки на тому ж місці, що і пану Ігорю. Внаслідок цього, під час сесії, і на цю земельну ділянку претендувало вже двоє осіб. Проте, на останній сесії остаточне рішення щодо цієї земельної ділянки ще не прийнято. Розгляд вказаних двох заяв перенесено на наступну найближчу сесію.

Хочу відмітити, що така ж заява пана Ігоря вже розглядалась нашими депутатами у жовтні чи грудні минулого року. Правда тоді він хотів безоплатно отримати 2-ва гектара землі з протилежного боку дороги, що веде до колишніх ферм. В разі безоплатного надання йому земельної ділянки, пан Ігор планував вирощувати на ній конюшину та випасати овець.

Щоб і ця частина пасовищ залишилась у власності громади села, депутатами Романом Барабашем та Миколою Волоцюгою, минулоріч теж подавались аналогічні заяви про виділення земельних ділянок на тому ж місці, на якому хотів пан Ігор. Як наслідок, ніхто з трьох претендентів цих 2-ва гектари наших пасовищ безоплатно не отримав. Земельна ділянка все ж залишилась у власності села.

Таким чином, схоже виходить так, що наші окремі депутати, яких ми обрали представляти та захищати наші інтереси намагаються “заскочити” в останній вагон поїзда, який із всіма депутатами 6-го скликання, у жовтні цього року після місцевих виборів, вирушає у небуття, на “полицю” історії. Але ж окремим депутатам так і хочеться на останок безоплатно “урвати” хоча б маленький клаптик земельки, яка ніколи не знецінюється. Подібно тому, як це відбулось у 2010 році – коли за 15 днів до виборів розхапали більше 100 планів. Бо, після виборів – хто його знає, як воно буде?

Нижче можна переглянути відео, як ці питання розглядались та обговорювались безпосередню на сесії Пикуловичівської сільської ради.

Хай щастить!

Обговорити на форумі 

Be the first to comment on "Дерибан землі по-Пикуловичівськи"

Leave a comment

Your email address will not be published.